MSP security console

US B2B-інструмент для MSP: web SaaS плюс Chrome-розширення. Адміни й MSP бачать діяльність співробітників, керують DLP, паролями й відвідуванням сайтів — щільна security CRM, не споживацький продукт.

Мене перепродали в US product-команду. Не володів планом робіт. Володів аргументом: кожна задача оператора має бути короткою, нова функція не має ламати тенантів із уже конфліктуючими правилами, дешевий тест б’є гонку функцій.

Rules wizard. Users freeze on empty page → got an idea, pitched, prototyped, tested, shipped, pattern залишився ексклюзивом сторінки.

Owned the weekly PDF fight: аргументував за кілька сторінок A4 для більш повної картини. Програв, але через ~6 місяців усе зробили як казав.

Пітчив ідею idle-in-$ — аналітику «простій співробітників коштував стільки-то грошей» — але сам відступив, бо експеримент задорогий для малої к-ті клієнтських менеджерів.

Успадкував developer-адмінку. У Figma дизайн уже був, але кривий. Перезібрав на компонентах і тиснув, щоб розробники теж на них сіли. Вигляд змінився трохи. Головне — інформаційна архітектура і структура задач. Зверху — design QA.

Онбординг починався з назви компанії, підключення Microsoft enterprise applications клієнта, далі інші сетап-дії. Time-to-complete і drop-off я не міряв. Команда була задоволена перформансом адмінки — якісний фідбек, не цифра з дашборда.

Частка MSP, які доходять сетапу, висока, бо їх ведуть sales і customer success. Це не моя design-конверсія, і я її собі не беру.

North star у кімнаті: «нам треба, щоб це було швидше». Питання другого порядку, яке ставив постійно: якщо впроваджуємо функцію — як вона ляже на тенантів, у яких уже конфліктують правила?

Нові MSP-адміни ловили ступор на порожній сторінці Rules. Запропонував і впровадив wizard, щоб зняти learning curve. Хотів візарди — і master-search — на кожній щільній сторінці. Люди часто заходили й думали «шо мені робити?». Патерн отримали лише Rules.

Щотижневий PDF менеджеру компанії-клієнта: успіхи MSP і кроки всередині для безпеки. Зазвичай я за скорочення. Тут менеджмент хотів form over function — усе на один A4. Стільки інформації на листок не влазить. Стояв за дві чи три сторінки. Згорнули. Десь через пів року існування функції зробили як я казав. Обмеження було видно заздалегідь.

Десятки ітерацій тих самих сторінок, щоб стиснути флоу. Copy review, marketing review, occasional marketing design, робота з маркетинг-дизайнеркою. Планування, design QA, щоб компоненти сіли в розробку.

Інтерфейс правил нетиповий і складний для новачків у MSP. Прототип у Cursor: текст замість кліків по всьому редактору. Підключена документація продукту — модель розуміла логіку. На виході чернетка для revise process, не фінальні правила. Після кількох текстових проходів людина вже знає, як зробити це в справжньому UI, щоб потім не виправляти. Дешевий quick win, не ідеал. Лишилось прототипом.

Окремий експеримент у живій консолі: вставка з Slack → запропонований набір правил кібербезпеки.

LLM-пошук для інцидентів — «що юзер X робив у вівторок о 14:00?». На словах сенс був. Згорнули. Тиснув на обережне поступове ШІ. Супротив: «для розробників це нове, не хочемо витрачати час розбиратися» плюс «хто платитиме за токени?». На обсязі продукту з лімітами це не million dollars worth of tokens. Могло зняти біль відсутності мобільної версії веба: якщо текст працює — Slack із телефона. Витіснити MSP як прокладку між безпекою і клієнтом — тут я сам дав би червоне світло.

Щодень: сотні годин демо з US C-level, модеровані тести, PostHog і AI-PostHog (наскільки глибоко заходили, скільки тривали сесії), чи дизайн взагалі лягає на технічні обмеження. Сотні 1:1 із продакт-менеджерами. Щотижня CEO та інші C-level. Вайбкодинг і агенти ще до нормального AI у Figma; Figma Make; купа прототипів ще до Make.

Цікаво було, поки лишались логіка, інтерв’ю, тести. Підзадовбало, коли задача стала «іди зроби дизайн» без розмови про продукт. Пішов, коли роль звузилась до execution-only без product loop. Хочу володіти тим, що будуємо і чому — не лише файлом після рішення.