Проблема 1
Я пропустив безліч культового кіно, і хочу для загальної освіти побачити ті стрічки. Бо в дитинстві засинав, коли це показували на телеканалі Тоніс уночі.
Reel Check
Проблема
Reel Check — мій персональний інструмент вибору фільму на вечір п'ятниці.
Я побудував його для себе, бо пропустив багато культових фільмів. Є такі стрічки, пропускати які — злочин. До того ж, буває таке що є настрій щось подивитися, а не знаю що.
Проблема 2
Немає такого місця, де мені в інтернеті хочеться зайти й обрати фільм. Сайти наповнені рекламою ще на етапі вибору, інтерфейси не movie-centered, а description-centered.
Проблема 3
Топ-1000 фільмів світу це багато, але не всі з них я дивитимуся. Я хотів відмітити, які цікаво глянути.
Opportunity
Посилити досвід прототипування, загальна інтелектуальна і вільна практика.
Процес
Це продукт для себе, тому я не використовую всі методології, що використовую в клієнтських SaaS. Ціль — швидко запрототипувати. Я швидко це роблю.
Коли в п'ятницю ввечері хочеться кіно і не хочеться гортати стрімінги — найняти інструмент, щоб за хвилини дійти до одного фільму, який уже хотів і ще не бачив.
Флоу 1 — розкласти купу
- Вебсайт зустрічає мене списком. Перший фільм за замовчуванням обрано, щоб пришвидшити взаємодію.
- Рука на клавіатурі розташована на asdf, що дозволяє швидко натиснути будь-яку з цих кнопок.
- Кожна з них назначає обраному фільму статус: Хочу, Дивився або Не дивився.
- Одразу при натисканні селектиться наступний фільм.
Таким чином, вебсайт економить безліч часу за рахунок мікроінтеракцій. Я відмітив усі 1000 фільмів за півгодини — систематизував усе що хотів доспоживати аж із підліткового віку.
Флоу 2 — обрати фільм для перегляду
- Я додав фільтри, аби швидко дістатися до «Хочу подивитися».
- Синхронізував продукт з IMDb, щоб отримати score, бо це впливає на вибір у ситуації «мені зараз однаково цікаві ці 2 фільми» — тоді цифра розставить усі крапки над і.
- Другий клік на фільм створює посилання на Google search і одразу відкриває браузер.
Так я отримав два режими в одному інтерфейсі: швидкий прохід, коли треба розкласти купу, і точковий вибір, коли вже вечір і треба один фільм. Не платформа. Дві дії, які я реально роблю.
Інтерфейс
Окремо я пропрацював UX як продукт, яким реально користуєшся щовечора: темний «кінотеатральний» інтерфейс, сайдбар фільтрів, який не заважає, коли не потрібен, згортання секцій, щоб не втопати в опціях, прогрес-бар як feedback loop — видно, скільки вже розібрано і скільки ще попереду.
Якби це був продукт
Якби це був продукт, а не вечірня штука: SLC = 1000 фільмів + pick tonight.
Платний шар — конект двох або більше акаунтів, щоб визначити спільні фільми що не дивилися, плюс інтеграція з календарем для спрощення запрошення друзів.
Ціна: разово, не підписка. Це маленький продукт, і я б загорнув це у «підтримати автора» поки ринок не скаже інакше. Якщо попит випереджає очікування, повернувся б до цього питання. Але не роздумував про це, бо робив не для цього.
Я не робив би рекламу і не ліз би в кешбек: unit economics не зійдеться (нерегулярний usage, Customer Acquisition Cost кіно-апки дорогий бо має established конкурентів, а unique value — пів години сортування, це разова задача).
Як я працюю
«Я пропустив культурний пласт» не входить до топ-100 моїх проблем, але мені було цікаво попрактикуватися і подбати про швидкість і зручність використання. Це мій особистий локальний мікро-застосунок, який зайняв 2 вечори, але зекономить години перегляду shorts на користь класики кінематографа.
Цінність не в каталозі на тисячу постерів. Цінність у знятому decision fatigue: півгодини сортування замість років «колись подивлюсь» — і в п'ятницю два кліки від «Хочу» до конкретної стрічки, а не до shorts.
Робіть софт, від користування яким самі насолоджуєтеся.